Баскетбол. В Одесі відбувся фінал чемпіонату області з баскетболу 3х3

В «Спорт Парку Гілель», відбувся «Super Final Street Games 3×3» , в рамках якого команди боролися за нагороди відкритої першості Одеської області з баскетболу 3х3. Захід відбувся в рамках проекту «Тижні Добрих Справ 2023» присвячений Дню Молоді України.

Справжнє свято стрітболу – інший вираз навіть складно підібрати для змагань, що відбулися в Старобазарному сквері минулої суботи, а саме в «Спорт Парку Гілель», що є справжньою Меккою баскетболу 3х3, та одним з найулюбленіших місць для одеських прихильників активно провести час.

70 команд в 7-ми вікових категоріях боролися за нагороди відкритої першості Одеської області з баскетболу 3х3. Трохи затримало проведення змагань повітряна тривога, але ненадовго, та й на настрої учасників і учасниць це аж ніяк не позначилося. Отже, поїхали: в порядку проведення фіналів, адже заключний фінал – в найсильнішому турнірі дня – став просто вишенькою, точніше, полуничкою на цьому баскетбольному торті (чому полуничкою, дізнаєтеся, якщо дочитаєте до кінця).

КІЛЬКА СЛІВ ПРО ОДЕСЬКУ ГОСТИННІСТЬ

Незважаючи на невелику кількість учасників змагань серед дівчат, за емоціями їхні баталії не поступався іншим, а деякі і перевершував. Користуючись тим, що турнір мав статус відкритого, в гості до Одеси завітав «Єлисавет-баскет» із Кропивницького. Кажуть, що тут рівень організації класний. І з цим дійсно не поспориш.

Деякий час, під час турніру, господарки змагань, тобто одеські команди, були надто гостинними – баскетболістки із Кропивницького виграли чотири матчі на шляху у фінал з рахунком 22:4. І тільки у фіналі одеські «Хоббіхорсери» зробили все можливе, щоб зіпсувати настрій гостям, борячись до кінця за кожний м’яч. І, навіть, коли суперниці вийшли вперед на 2 очки на останній хвилині (4:2), а це вже немало, відповіли далеким влучанням. 4:4 – за 22 секунди до кінця. За такий час в баскетболі 3х3 можуть відбутися просто фантастичні речі. Але не в даному випадку. У складі «Єлисавет-баскету» заводилою стала невисока, але дуже юрка Клеопатра Сонго, яка часто-густо брала гру на себе, щоправда, не дуже вдало, за що отримувала цілком справедливий наганяй від тренерки. Але все ж таки ії натиск приніс плоди. Прохід під кільце на останній секунді: «енд ван», як кажуть. Штрафний теж точний. А ось одеситки, до речі, з лінії штрафних били дуже невдало. Десь шість кидків вони промазали, не без гучної «допомоги» кропивницьких вболівальників. Могли і виграти, але 6:4 на користь суперниць. А бронзовими призерками стали баскетболістки команди «Streetbasket», які обіграли «Beybleads» з рахунком 7:3. Хоча націлювалися вони на дещо інший результат.

Клеопатра СОНГА, гравчиня команди «Єлисавет-баскет»:
– Ми дуже раді перемозі, це дуже круті емоції. Ми просто в захваті – і від перемоги, і від самого турніру. Турнір дуже крутий, тому ми і приїхали до Одеси. Приїхали, звісно, вигравати. Дуже рада, що нам це вдалося.

Під час фіналу часто брала гру на себе, хоча, можливо, треба було більше на партнерок грати. Тим не менш, моя тактика принесла успіх. Втім, працюватимемо далі над собою. І ще приїжджатимемо до Одеси, адже тут, повторюся, дуже круті турніри – дякуємо організаторам.

Софія ОЗАРИНСЬКА, гравчиня команди «Хоббіхорсери»:
– Фінал вийшов класним, але, вважаю, суперниці грали не зовсім чесно. З їхнього боку було чимало фолів: деякі зараховували, деякі – ні. Хоча, з іншого боку, ми чимало штрафних не закинули. В цілому, могли б виграти турнір, але, на жаль, не вдалося. Взагалі, змагання дуже сподобалися.

Валерія ВЕЛІЧКО, гравець команди «Streetbasket»:
– Взагалі-то, ми хотіли і виграти цей турнір, і отримати задоволення від гри. Але з першим не склалося, на жаль. В цілому, ми зіграна команда, але треба працювати над помилками. Ми робили ставку на кидки, а треба, вважаю, було грати більш командно, тоді могли б розраховувати, принаймні, на вихід у фінал.

МЕРТВА ХВАТКА «БАРСІВ»

В наймолодшій категорії («U12») за перемогу боролись 6 команд, які були розділені на 2 групи. Без поразок вийшли в півфінали команди «Космонавти» і «Не придумали», але у підсумку свої матчі на цій стадії вони програли: відповідно командам «Barss» і «Family basket». Але, якщо в першому матчі ми побачили відносно впевнену перемогу (8:4), то в другому – знадобився овертайм, причому все вирішив далекий кидок. Вибух емоцій: переможці – у фіналі. А «непридумщики» так розстроїлися, що програли і матч за 3-е місце «Космонавтам», причому розгромно – 4:10. Втім, і у фіналі боротьби не вийшло. Початок пройшов в більш-менш рівній боротьбі, але потім «барси», можна сказати, мертвою хваткою вчепилися в суперника, і в атаці були успішні. 6:1.

Микола ДАНЬКОВ, гравець команди «Barss»:
– Ми дуже щасливі. Це наша чергова перемога в категорії «U12». Що стосується фіналу, то спочатку було не дуже легко, а під кінець вже все було просто, тому що ми вирвалися на багато очок вперед. Вважаю, що ми перевершили суперника в точності кидків та в техніці.

Взагалі-то, баскетбол для мене це всерйоз і надовго – напевно, сім років, які я віддав цьому виду спорту, кажуть саме про це. Мрію виграти якісь конкурс кидків, який б проводився при великій кількості глядачів.

Іван ГОЛОПЕРОВ, гравець команди «Космонавти»:
– Позитивні емоції, класно пограли. Вважаю, що виграли медалі за рахунок командної роботи. Взагалі, ми тренуємося в Академії зв’язку. Готувалися серйозно, налаштовувалися на фінал, але не вийшло.

В ДЖАЗІ ТІЛЬКИ «SIGMAS»

В турнірі «U-16» «Sigmas» упродовж дня мали проблеми лише в одному матчі, але це трохи не коштувало їм золотих медалей, більше того, участі у фінальному матч. В півфіналі «Нью джаз» дали такого «джазу», майже як «Юта Джаз» в кращі роки, але по-одеські. Фаворити все ж таки дотиснули суперника в овертаймі – 10:9. У вирішальному протистоянні – 18:6, хоча протистоянням матч проти «Згори» можна було охрестити лише на початку. Потім Нікіта Бешетя+Ко розставили всі крапки над «і».

Нікіта БЕШЕТЯ, гравець команди «Sigmas»:
– Незважаючи на рахунок, фінал вийшов непростим, адже суперник постійно тримав нас в напрузі. У нас в той же час, що називається, полетіло: я, наприклад, забив три далеких кидки, та й мої одноклубники не підкачали – забили свої кидки, і з під-кільця, і з дистанції. Шкода, не грав мій товариш по команді Гліб Кабальников, який підвернув гомілкостоп – бажаю йому скорішого відновлення.
Перед усім, хочу подякувати Збройним Силам України за те, що у нас є можливість грати. А за цю перемогу дякую нашим батькам, тренерам і товаришам по команді. І, звичайно, дуже вдячний організаторам за цей турнір.

«ШВИДКІ» ПРОТИ «ХМІЛЬНИХ»

Категорія «U-14». Майбутні переможці змагань «Швидкі осли» в перших чотирьох матчах не зустріли жорсткого супротиву, дозволивши суперникам набрати лише 7 очок, закинувши власноруч 32. Втім, легкого життя в півфіналі це аж ніяк не гарантувало. У фінал цілком могли вийти і «Хозяєва». Все вирішив штрафний кидок наприкінці матчу – 3:2. Що стосується іншої команди-фіналіста, то шлях «Хмільного кабана» був доволі тернистим: без поразок, але в кожному матчі суперники чинили гідний супротив, особливо у півфіналі, де «Фіксіки» трохи, вибачте за тавтологію, не зафіксували переможні для себе цифри на табло. Втім, 5:4 на користь «кабанів». У поєдинку проти «ослів» останні не дозволили засумніватися в своїй перевазі. Можливо, справа у назві, адже «осли» швидкі, а кабани «хмільні». Звісно, це жарт. 10:5 – впевнена перемога перших.

Євген ЧЕРНЯКОВ, гравець команди «Швидкі осли»:
– Фінал вийшов доволі складним, як на мене, але нам все ж таки вдалося здобути перемогу. Складність була в тому, що упродовж матчу кидок не йшов, лише наприкінці все налагодилося, тому й вдалося виграти. Тепер можемо повеселитися (сміється).

НА ЗАЗДРІСТЬ МОЛОДИМ

В другому блоці змагань, скажемо так, після обіду, грали команди старших категорій, зокрема найпрестижнішої – «чоловіки». Перші два фінали пройшли одночасно, а завершували турнір найсильніші.

Спочатку про ветеранів, хоча язик не повертається їх так назвати, коли бачиш, з яким завзяттям вони грають. На першому етапі відразу три команди здобули по дві перемоги, тож передбачити, хто стане чемпіоном було складно, та й робити прогнози у стрітболі справа дуже і дуже невдячна, адже тут події розгортаються, як в калейдоскопі, і ситуація на майданчику в мить може помінятися на 180 градусів. Зрозуміло, що в півфіналі хтось з умовних фаворитів мав завершити боротьбу за золоті медалі. Ця участь спіткала «DGK» на чолі з організатором турніру Сергієм Стразовим, які поступилися «Сторожилам», котрі в підсумку і стали переможцями.

Начебто вони лідирували постійно у матчі з «Вірою», навіть з перевагою «+5» (8:3), але останні так боролися, що до останніх секунд не можна було назвати ім’я переможця: за кожний м’яч до кінця, буквально вгризаючись в нього. Але все ж таки 11:8 – матч за «Сторожилами»

Віталій ГУДОВИЧ, гравець команди «Сторожили»:
– Дуже радий, що отримав можливість пограти в баскетбол, адже давно не було такої можливості. Пограв, отримав задоволення, золоту медаль та ще й приз кращому гравцю, чому був дуже здивований. Взагалі, дуже класний турнір.
Фінал вийшов дуже жорстким, суперник боровся до кінця – це нормально, адже йшла боротьба за перше місце. Вважаю, що ми мали вигравати, адже у суперника один гравець був травмований.

ПРО ВАЖЛИВІСТЬ МОТИВАЦІЇ

Турнір серед 18-річних вийшов одним з найнапруженіших в цей день. «Рубилово», вибачте за сленг, було чи не в кожному матчі, і склад фіналу міг буть зовсім іншим, адже обидва півфінали завершилися мінімальною перевагою однієї з команд. «Гуаяба дядя» – «Ср0» – такою була афіша фіналу. Рубилися, знов таки, від початку до кінця. І все вирішилося на останніх секундах. Два точних кидки від «Дяді» залишилися без відповіді. 5:3 – на його користь. В цьому фіналі, як розповів капітан переможців, у них була особлива мотивація. До речі, сам Валерій Атабадзе спостерігав за матчем зі сторони, отримавши пошкодження вже на його початку.

Валерій АТАБАДЗЕ, гравець команди «Гуаяба дядя»:
– Ми прикладали максимум зусиль, щоб перемогти, і ми це зробили. Дякую за це партнерам по команді. Наш суперник по фіналу переміг в попередньому турнірі, і мені це дуже не сподобалося, тож ми вирішили змінити цю ситуацію і стати кращими в цих змаганнях. Виграли завдяки характеру та напевно більшому бажанню перемогти.

СУПЕРФІНАЛ. З ПОЛУНИЦЕЮ

Найсильніший турнір завершував суботній нон-стоп, і у гравців цієї категорії дійсно вийшов нон-стоп, адже у зв’язку з ранковою тривогою він ризикував завершитися вночі. Тож грали майже без перерви, чому, судячи з всього учасники були дуже раді, їм тільки дай пограти. Заключні матчі дня вийшли чи не найяскравішими. В матчі за бронзу для визначення переможця був назначений овертайм. «Олежка на д.р.» цілком міг завершувати матч на свою користь, але не використав свої шанси. Удача посміхнулася «Третій силі» – далекий кидок і справа, як кажуть, в капелюсі. У фіналі зустрілися фаворит змагань «Гаряча полуничка» з такими відомими майстрами як Рамін Лутвалієв, Дмитро Малиновський і Микита Гарячий, і амбітний «Метр+». Звісно, сама по собі наявність цих гравців не гарантувала перемогу. Суперник також був налаштований найсерйознішим чином. Максимум що вдавалося фіналістам упродовж матчу, відірватися на два очки, але й цей гандикап суперник швидко ліквідовував, тим більше, що в цьому матчі залітало майже все. Останній м’яч залетів у фаворитів. 14:13 – на користь «Гарячої полуниці».

Олександр БУРЕНКО, гравець команди «Метр+»:
– Незважаючи на програш, емоції позитивні. Звісно, трошки засмучені, але це баскетбол, іншим разом напевно пощастить. У фіналі боролися, як могли, трохи не вистачило. Скоріш за все, везіння. Незважаючи на такий шалений графік турніру, викладалися по максимуму в кожному матчі, і на наших діях у фіналі цей графік аж ніяк не позначився – грали на гарних емоціях. Що стосується турніру взагалі, дуже класна організація. Дуже приємно було грати, як завжди.

Микита ГОРЯЧИЙ, гравець команди «Гаряча полуниця»:
– Крутий турнір, класна організація, сильні суперники. Фінал, дійсно, вдався на славу: майже все залітало – напевно так і має бути у матчі двох, вважаю, найсильніших команд турніру. У фіналі суперник дав нам серйозний бій, і ми його прийняли. Але мали перемагати сьогодні, і зробили все, щоб стати тут кращими. Що стосується такого напруженого графіка матчів, то ми як професійні спортсмени маємо вміти грати в такому режимі – для того і тренуємося кожного дня.

Наприкінці інтерв’ю хочу подякувати Збройним Силам України за те, що у нас є можливість грати.

ПІДСУМКИ

Сергій СТРАЗОВ, виконавчий директор Одеської міської федерації баскетболу:

– Раніше ми проводили такі змагання в семи містах області, в цьому – вийшло тільки в трьох: крім, Одеси, де відбулося три турніри, в Чорноморську і Южному.

Емоції максимально позитивні, адже людям у воєнний час це необхідно: такі заходи, немов віддушина, вони повертають до атмосфери нормального життя. Баскетбол 3х3 – це завжди тусовка, де люди спілкуються та отримають всю гамму емоцій, адже в спорті, як відомо, трапляються і поразки.

За підсумками чемпіонату області, в першу чергу, хочу подякувати за всі п’ять турнірів, нашій суддівській бригаді, які професіонально відпрацювали ці змагання, контент-менеджерам, журналістам, які висвітлювали ці турніри, Одеській обласної і міській федераціям баскетболу, а також управлінню фізкультури і спорту Одеської міськради. Щиро вдячний нашим партнерам: магазину «Ssur», Інтернет-магазини «BasketFamily» і «Sport Zone», які забезпечили класні подарунки для призерів змагань (кепки, м’ячі для баскетболу 3х3, фірмові джерсі).

На мій погляд, такі турніри мають відбуватися кожного тижня, адже саме від масовості ми маємо повернутися в нормальне робоче русло, зберегти тих гравців і команди, які разом з нами переживають цей воєнний час. Тільки в цьому турнірі взяли участь 70 команд – це відмінна популяризація баскетболу.

Хотілось би, щоб на нас більше звертали увагу спонсори, допомагали в проведенні.

Що стосується результатів, то, в цілому, вони закономірні, але й без сюрпризів не обійшлося.

Важливо, що спільнота знає, що така систематична робота з молоддю проводиться і націлена вона, як я вже казав, саме на масовість.

– Що в найближчих планах?

– Кубок ООФБ, який приурочимо до Дня міста і Дня фізкультури і спорту України. Заключний турнір сезону баскетболу 3х3 плануємо провести в южненському «Олімпі» 23 вересня.

Таким чином, вийде 8 турнірів за 5 місяців, в кожному з яких бере участь як мінімум 40 команд.

Не можу не відзначити класну локацію «Спорт Парку Гілель», який вже десять років приймає найрізноманітніші змагання. Тут по-домашньому затишна атмосфера, є професійне обладнання для проведення заходів.

Також плануємо активно підтримувати студентський рух, розпочнемо з баскетболу 3х3, щоб, коли закінчиться війна, плавно перейти до класичного баскетболу. Це важливо для тих дітей, які закінчують школу і поступають у виші, мають вже грати у дорослий, так би мовити, баскетбол.

Усі результати ігор турніру дивіться ТУТ

Влад ЄФІМОВ

Источник: odessa-sport.info