Спорт новости в Одессы
Міф про викрадення Європи відображений у багатьох всесвітньо відомих творах мистецтва. Тіціан та Рембрандт створили на дану тему справжні шедеври. Не залишив він байдужими і митців відомих фарфорових мануфактур світу. Українські фарфористи теж мають у своєму творчому доробку чудові твори, натхненні міфом.
Нагадаємо сюжет. Європа була дочкою фінікійського царя. Всемогутній Зевс явився Європі у вигляді білого бика, коли вона гуляла з подругами на березі моря. Він викрав її та доставив на своїй спині на острів Кріт.
Викрадення сталося несподівано. Європа і її подруги збирали квіти в позолочений кошик, виготовлений богом вогню та ковальства Гефестом. Зевс був зачарований красою Європи. Серце його спалахнуло пристрастю. Він вирішив діяти хитро, перетворившись на неймовірно красивого білого бика, шерсть якого відливала золотом. Його роги нагадували півмісяць, а на лобі щось сяяло, немов небесна зірка. Своєю красою бик зачарував дівчат. Вони прикрашали його трояндами. Європа щиро обіймала красеня. Він приліг біля її ніг. А коли вона, забавляючись, забралась йому на спину, він помчав її у невідомому напрямку. Європа благала повернути її до подруг, та марно. Бик все швидше й швидше ніс її вдалину хвилями моря. Кажуть, Зевсу допомагав бог моря Посейдон, який мчав попереду на своїй колісниці та вгамовував хвилі.
Так Європа опинилася на острові Кріт. Бик перетворився на юнака-красеня. У союзі з Зевсом у Європи народилося троє синів. Згодом Європа вийшла заміж за критського царя Астерія. Він усиновив дітей від Зевса, а Зевс присвятив Європі сузір'я Телець.
Вважається, що цей міф розповідає про джерела зародження європейської цивілізації.
У інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк, яка раніше розкрила тему материнської любові у порцеляні, розповіла про роботи вітчизняних митців, натхненні міфом про викрадення Європи. Перш ніж читати статтю, подивіться фото робіт. Вони зачаровують.
«Сучасні інтерпретації античного міфу нікого не залишають байдужими»
— Порцелянова скульптура «Викрадення Європи» відомого митця Олександра Шевченка, створена на Коростенському фарфоровому заводі у 1996 році (фото у заголовку), вражає красою, — розповідає Людмила Карпінська-Романюк. — Пластика витончена й водночас монументальна. У центрі композиції — могутній білий бик, у якого перевтілився Зевс. Погляд бика сповнений таємничості. У нього на спині ми бачимо чарівну Європу. Маленький амур з цікавістю спостерігає за розвитком історії.
ВІДЕО ДНЯ
— Краса!
— Двічі звертався до міфу відомий скульптор Владислав Щербина — у 2008 та 2013 роках. Обидві роботи витончені та вишукані. Пізня робота більш драматична. На морі здіймаються величезні хвилі, й долати бику їх непросто. Вираз обличчя Європи та її поза свідчать про те, що вона надзвичайно стривожена. Її лякає морська стихія, а ще — невідомість. Сучасні інтерпретації античного міфу нікого не залишають байдужими.
РЕКЛАМА
В. Щербина. «Викрадення Європи». Київ. 2008
Владислав Щербина. «Викрадення Європи». Київ. 2013
«Відома мисткиня Валентина Трегубова обрала цю тему для сувеніра в рік Бика»
— Мені пощастило двічі брати у Владислава Щербини інтерв’ю. Він був справжнім знавцем світової та української літератури. Дуже цікавився культурою Давньої Греції. А хто ще з українських митців звертався до втілення сюжету міфу?
РЕКЛАМА
— Відомі митці Микола та Ніна Пилипчуки створили шкатулку «Викрадення Європи» на Коростенському фарфоровому заводі у 1985 році. Витончена фігурка Європи втілює жіночу красу, яка зачаровує навіть богів.
М. та Н. Пилипчуки. Шкатулка «Викрадення Європи». Коростенський фарфоровий завод. 1985
— Яка робота ваша улюблена?
— Усі вони дуже колоритні. Отож, виділити якусь одну неможливо. У 1996 році відома мисткиня Валентина Трегубова обирає цю тему для сувеніра у рік Бика. Поетична версія цієї вічної, як світ, історії вражає красою. Це неймовірний сувенір-талісман, в якому Валентина Трегубова вмістила і традиційні астрологічні уявлення, й власну поетичну інтерпретацію міфу.
В. Трегубова. Сувенір «Викрадення Європи». Коростенський ФЗ. 1996
РЕКЛАМА
«Сьогодні модно поєднувати у інтер’єрі вінтажні речі із сучасними»
— Як думаєте, у чому секрет живучості та популярності цього давньогрецького міфу?
— Ця історія одночасно драматична й лірична. Вона спонукає до роздумів про долю та кохання. Цей міф надихав на створення справжніх шедеврів митців Майсенської та Севрської фарфорової мануфактур. Також є чудові роботи на цю тему у творчому доробку фарфористів Австрії, Великої Британії, Угорщини та Данії… Сьогодні чимало з них — справжні раритети.
— Як вписати вінтажні фарфорові статуетки в інтер’єр оселі?
— Сьогодні модно поєднувати такі речі із сучасними. Головне, щоб твори мистецтва вам подобалися та надихали.
— Цікаво, що зараз на противагу мінімалізму (чи на додаток до нього) розвивається стиль «максималізм». Будинок, оформлений у цьому стилі, може нагадувати мистецьку галерею.
— Так. Картини на стінах, вази, статуетки — все це створює в оселі особливу атмосферу затишку. Отож, якщо ви любите оточувати себе красивими речами, робіть це із задоволенням. Якщо твори мистецтва вас надихають, це чудово. Можливо, у вашій оселі є вінтажні речі, які дістались вам у спадок від рідних. Дайте цим статуеткам, вазам, сервізам нове життя. А почніть з того, що дізнайтесь їх місце та історію створення, хто автор. Можливо, фарфорова ваза чи статуетка була мрією вашої рідної людини, й вона одержала її у подарунок або придбала. Можливо, з такою річчю пов’язані якась цікава родинна історія або навіть диво. Цінуйте красу та безцінні миті життя. Надихайтесь красою та вчіть дітей помічати її навколо. Це дуже важливо для того, щоб особистість була гармонійною.
Раніше колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк розповіла про раритетні фігурки з фарфорової сюїти «Наталка Полтавка».
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: О. Шевченко. «Викрадення Європи». Коростенський фарфоровий завод. 1996
SEO продвижение в Одессе
